Цікаві пропозиції

Погода

 

Text Size

П.Б.Вихопень Доповідь Жовківського міського голови на урочистій спільній сесії, присвяченій 400річчю надання місту Жовква Магдебурзького права 15 листопада 2003 року

П.Б.Вихопень

Доповідь Жовківського міського голови

на урочистій спільній сесії,

присвяченій 400річчю надання місту Жовква Магдебурзького права

15 листопада 2003 року

(скорочено)

 

 

Жовківський замок

 

 

Станіслав Жолкевський, великий гетьман і канцлер Речі Посполитої, нащадок давнього руського роду, засновник Жовкви

 

 

 

Ян Собеський, король Польський, великий князь Литовський та Руський, власник Жовкви

 

 

 

Понад чотири століття минуло з того часу, коли власник села Винники коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Жолкевський заклав невелике ренесансне місто-фортецю і власний родинний замок. У виключно короткі строки були виконані грандіозні будівельні роботи за оригінальним архітектурним планом, що увібрав у себе кращі досягнення європейської думки. Найбільшого свого розвитку, слави і багатства Жовква досягла в другій половині 17-го століття, коли була королівською резиденцією, відомим осередком мистецтв та релігійного життя. Маленька Жовква набула слави одного з найкрасивіше забудованих приватних міст-резиденцій Європи, знаходилася в центрі подій європейського значення.

З половини 18-го століття Жовква, опинившись на узбіччі історичних шляхів і подій, пережила дуже важкий період у своїй історії. Кілька нищівних пожеж завдали непоправної шкоди її унікальній забудові, особливо в страшні часи громадянський воєн 20-х і 40-х років та розвалу Речі Посполитої в 70х роках 18-го століття. В той період місто пережило декілька жахливих епідемій, опиняючись на межі виживання.

Цікавий період розвитку і нової розбудови Жовква пережила в кінці 19-го – на початку 20-го століття, як окружний адміністративний центр за австрійської влади. Тоді було здійснено великі перебудови і розбудови. Практично всі будівлі в місті були перебудовані у відповідності до нових віянь моди, забудовано нові великі дільниці, побудовано залізницю, замощено дороги, створено ряд промислових підприємств, електрифіковано місто. Споруджені тоді капітальні мережі водопостачання і каналізації збереглися до нашого часу, а тогочасна архітектура визначає сучасний вигляд центральної частини міста.

Однак цей період піднесення і розвитку міста був перерваний світовими війнами 20-го століття, які привели до величезних втрат населення та руйнувань. За весь радянський період місто так і не змогло відновити втраченої забудови, розвинути належних інженерних мереж, а проведені відбудови і перебудови вже не могли йти ні в яке порівняння з попередніми досягненнями ані за художньою вартістю, ані за масштабами.

Так протягом останніх двох століть Жовква втратила значну частину свого архітектурного надбання, але навіть те, що у відносно збереженому чи спотвореному стані дійшло до нашого часу з 17-го і 18-го століть, вражає всіх, хто вивчає чи відвідує Жовкву.

Тому необхідно сказати про особливу історичну культурну цінність нашого міста. Хотів би виділити в ній чотири найбільш значущих частини. Перша, якій зараз найбільше приділяється уваги, – це видатна архітектурна спадщина Жовкви.

Своєму розквіту, мистецьким і культурним досягненням у 17-му столітті Жовква завдячує насамперед високій культурі її засновника та пізніших власників, а також високим гуманістичним ідеям Ренесансу, закладеним при її будівництві, та високому рівню майстерності її будівничих. Проектували і будували місто відомі італійські архітектори і скульптори Паоло де Дукато Клеменсі (знаний як Павло Щасливий, будівничий синагоги “Золота Роза” у Львові, головний будівничий Жовкви і перший її війт) та Паоло Домінічі (знаний як Павло Римлянин, будівничий Успенської церкви, костьолу Бернардинів та кількох кам’яниць на Ринку у Львові). Будівництво оборонних укріплень міста завершив в 40х роках 17-го століття Амброзіо Натклаус Ваберене (знаний як Амброзій Прихильний, будівничий костьолу Бернардинів, костьолу св. Лазаря у Львові).

В період свого найбільшого розквіту і багатства (друга половина 17-го – початок 18-го століть) Жовква вважалася одним з найкрасивіше забудованих приватних міст-резиденцій Європи, була королівською резиденцією, важливим осередком мистецтв, книгодрукування та релігійного життя. На той час це невеличке місто з населенням 1,5 тис.чол. нараховувало п’ять крупних монастирських комплексів, чотири костьоли, п’ять церков, єврейський релігійний і культурний центр з двома синагогами, мало красиву, гармонійну забудову, вулиці і площі обрамлені аркадами підсінь, прекрасні паркові ансамблі, які простягалися на кілометри на гору Гарай, з трьох сторін місто було оточене мальовничим озером, заплавами і великим ставом, над яким здіймалися потужні оборонні бастіони, стіни і звідні мости. Неповторний силует міста творили численні башти, куполи і шпилі храмів. Багато відомих людей того часу відвідували її, захоплювалися її красою і залишили красномовні свідчення цього.

Під час Першої і Другої світових воєн Жовква зазнала значних руйнувань і втрат: хоч вціліли майже всі головні громадські будівлі і храми, проте було втрачено 70% історичної житлової забудови. Внаслідок нестачі коштів у всі повоєнні десятиліття втрачена історична забудова центральної частини міста до сьогоднішнього дня не відбудована. З тих же причин місто не створило належної інженерної інфраструктури, але, проте, не було переплановано і збереглося як цілісний історичний містобудівельний комплекс з первинним ренесансним розплануванням. На жаль, від усіх цих величних архітектурних творінь до наших днів збереглося відсотків 20, втрати тривають і надалі. Наш обов’язок зберегти те, що ще не втрачено, і постаратися відновити втрати.

Другою важливою частиною історичної культурної спадщини Жовкви є її мистецька спадщина. Необхідно назвати кілька імен видатних малярів, різьбярів і скульпторів, щоб уявити собі рівень жовківської мистецької спадщини. Серед них Йов Кондзелевич, Іван Руткович, Василь Петранович, Мартіно Альтамонте, Шимон Богушович, Андреас Стех, Войцех Зичливий, Андреас Шлютер, Юліан Буцманюк

Серед важливих складових частин історичної культурної спадщини Жовкви необхідно відзначити філософську та літературну історичну спадщину Жовкви. У 17му столітті Жовква стала відомим центром єврейської культури, зокрема філософської думки і книгодрукування. Початок цій традиції був покладений відомим друкарем із Амстердама Урі Фебусом ГаЛеві. Він в 1690 році оселився в Жовкві і заснував тут друкарню, а через якийсь час його внуки Арон і Гершорн відкрили ще дві друкарні.

Ще в першій половині 17-го століття відомим жовківським рабином Моше бен Шахне і його дружиною Сарою бат Шломо було покладено початок видатній теологічній і філософській традиції в Жовкві. Серед найвидатніших єврейських теологів і філософів, які жили і працювали у Жовкві, можна назвати цадика Сендера Шорра, Нахмана Крохмаля, Майєра Галеві, Антона Шнайдера.

Не можна оминути і знаменитих жовківських лікарів Сімху Менахема мі Йона, Абрагама Узіеля, Йосифа Карча.

Серед видатних вчених, філософів і письменників Жовкви обов’язково відзначимо Садока Баронча, монаха Домініканського ордену, відомого вірменського історика, Івана Крип’якевича.

Багато можна було б розказати і про історію Жовківського монастиря отців Василіян, першим ігуменом якого у 17-му столітті став відомий молдавський і румунський релігійний діяч і письменник митрополит Досифей. Славетна друкарня отців Василіян відіграла дуже значну роль у формуванні свідомості українців – практично все, що друкувалося в Західній Україні в першій половині 20го століття, друкувалося саме в Жовкві.

Храми Жовкви дотепер вражають своїми розмірами і багатством оздоблення. Його просвічені власники, будучи римо-католиками, будували в Жовкві і костьоли, і церкви, і синагоги, чим створювали позитивну атмосферу співпраці між різними етнічними і релігійними общинами. Ця добра традиція була започаткована ще Жолкевським при будівництві нової церкви Різдва Христового та відстоюванні прав русинів Жовкви брати належну участь в органах самоуправління містом. Родиною Собєських у Жовкві було закладено два монастирі Домініканів та два монастирі Василіян, побудовано велику єврейську синагогу, відбудовано після пожежі дерев’яну церкву Святої Трійці. Відомо, що у важкі часи протистояння періоду Другої світової війни не було взаємних жертв між поляками і українцями у Жовкві. Ми знаємо, що до складу новоствореної Української Національної Повітової Ради 1 листопада 1918 року крім українців було обрано двох поляків і одного єврея.

Ще одна складова частина історичної спадщини Жовкви – це її пов’язання з найвидатнішими історичними особистостями та державними діячами кількох сусідніх народів, та із визначними подіями європейської історії.

Це маленьке місто було родинним гніздом видатного державного діяча і полководця Станіслава Жолкевського, талановитого письменника, засновника кількох міст-фортець на території України, ініціатора впровадження ідей Ренесансу при закладенні і будівництві міста Жовкви, фундатором будівництва багатьох громадських будівель і храмів Жовкви. В 1610 році він із Жовкви вирушив у знаменитий військовий похід на Москву, отримав видатні перемоги, здобув її, був старостою Москви, полонив і утримував родину царя Василя Шуйського якийсь час у Жовківському замку.

Проте Жовква, можливо, не менше завдячує його вірній дружині Реґіні із роду Ґербуртів, одного з найбільш освіченіших родів Європи. Саме вона, молода жінка взяла на себе весь тягар організації і забезпечення грандіозних робіт по будівництву міста, бо невідкладні державні справи і військові походи не залишали гетьману і канцлеру часу для Жовкви.

В 1683 році Жовква опинилася в центрі уваги і надій всієї цивілізованої Європи перед загрозою величезної турецької армії. Саме тут, під стінами Жовкви збиралися об’єднані армії держав і народів Європи, які повів у переможні походи під Журавно, Відень і Паркани король Ян ІІІ Собєський. Саме в Жовкві відбуваються багатомісячні тріумфальні урочистості з нагоди великої перемоги, сюди прибувають посольства від усіх держав Європи і Папи Римського з нагородами для переможця.

На початку 18-го століття увага цілої Європи знову привернута до Жовкви. З грудня 1706 року по квітень 1707 року під час Північної війни Росії із шведським королем Карлом ХІІ в Жовківському замку знаходилася військова ставка московського царя, пізнішого російського імператора Петра І Романова, видатного державного діяча, реформатора і полководця. Звідси він керував державою, розробив багато реформаторських документів, тут він приймав посольства, тут ним був розроблений знаменитий Жовківський план розгрому шведів. Сюди, до Жовкви приїжджав і гетьман України Іван Мазепа із старшиною, який тут довідався про плани Петра І скасувати Гетьманщину, і тут розпочав таємні переговори про союз із Карлом ХІІ.

У 1740 році Жовква стає власністю великого гетьмана Литовського князя Михайла Радзивіла та резиденцією його нащадків.

Для нас найбільш значимим є пов’язання Жовкви із Богданом Хмельницьким. Є достатні підстави вважати, що Богдан Хмельницький народився у Жовкві і тут пройшли його дитячі роки.

Про видатну історичну культурну спадщину Жовкви говорилося і писалося давно. Ще у важкі часи міжвоєнної економічної депресії 1930х років уряд молодої Польської держави з метою охорони та відновлення надав статус пам’ятки національного значення самому розплануванню Жовкви та кільком її історичним об’єктам, в тому числі замку, парафіяльному і домініканському костьолам, дерев’яній церкві Святої Трійці, а також модриновій алеї на Гараю. Тоді ж проводилися роботи по відбудові спаленого російськими військами замку. За радянської влади в 1977 році центральна частина міста була оголошена філією Львівського державного архітектурного заповідника, розпочалася робота по обліку і дослідженню пам’яток. У 1994 році Уряд незалежної України виніс постанову про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві. В 1998 році Національний комітет ICOMOS визначив Жовкву одним з претендентів від України на включення до Списку всесвітньої спадщини UNESCO. В 1999 році жовківська синагога включена в “Перелік 100 світових пам’яток, які знаходяться в загрозливому стані” (програма Фонду Світових Пам’яток, Нью Йорк). В цьому ж році постановою Кабінету Міністрів України втрачений квартал історичної забудови Ринкової площі включений в Програму відтворення видатних пам’яток історії і культури України.

За матеріалами М. Кубая

Більше про історію Жовкви можна дізнатись за телефоном:

(050)927-63-21

 

КАЛЕНДАР ПОДІЙ

Іконописна школа

  В. Заславський Жовківська іконописна школа http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region...

Як Дорошенко з Мазепою Крехів від татар рятували

РІСУ, Віктор Заславський, 19.03.10Історія та легендиБудь-яка стара фортеця завжди приваблює туристів...

Чекаючи на Євро...

Веселі карикатури Ігоря Бежука до Євро-2012

Наші проекти

У 2013 році Жовква виграла кілька проектів, присвячених розвитку туристичної інфраструктури. В цьому...

Карпати - інфо

Карпати.info - це каталог туристичних послуг в Українських Карпатах. В каталозі розміщена інформація...

Як дістатись машрутним таксі?

Зі Львова до Жовкви Ви можете дістатись з центральної частини міста. З площі св. Теодора (напроти...

Як дістатись автомобілем?

- Автомобілем Якщо ви їдете в наші краї до нас власним транспортом – авто, мікроавтобусом або автоб...

Як дістатись автобусом?

  Автобусом Через Львів Автобусом до Львова можна дістатися майже з будь-якого міста Європи чи Ук...

Як дістатись залізницею?

Залізницею Усі любителі залізничного транспорту можуть приїхати до Жовкви через Львів. Переважна...

Правила екскурсійної діяльності

!!! УВАГА !!! Правила екскурсійної діяльності у м. Жовква: Усім ескурсоводам та туристичним фірм...

  • Іконописна школа

    Неділя, 22 травня 2011, 11:16
  • Як Дорошенко з Мазепою Крехів від татар рятували

    Вівторок, 15 березня 2011, 14:28
  • Чекаючи на Євро...

    Середа, 18 квітня 2012, 10:38
  • Наші проекти

    Середа, 11 січня 2012, 00:00
  • Карпати - інфо

    Субота, 17 липня 2010, 17:10
  • Як дістатись машрутним таксі?

    Понеділок, 11 серпня 2008, 11:17
  • Як дістатись автомобілем?

    Середа, 30 липня 2008, 22:27
  • Як дістатись автобусом?

    Понеділок, 11 серпня 2008, 01:13
  • Як дістатись залізницею?

    Понеділок, 11 серпня 2008, 01:13
  • Правила екскурсійної діяльності

    Понеділок, 26 грудня 2011, 00:00

ПОДІЇ У ЦЬОМУ МІСЯЦІ

листопада 2017
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

ДО ПОДІЇ ЗАЛИШИЛОСЬ

No event found.

Голосування

Что сейчас происходит на Юго-Востоке Украины?