У 1652 році в битві під Батогом загинув Марко Собеський, старший син Якова і Теофілії Собеських, старший брат Іоанна Собеського. На честь загиблого сина невтішна мати вирішила заснувати монастир. Для цього у 1653 р. вона віддала ченцям Ордену Проповідників капличку на жовківському цвинтарі. Згодом Теофілія Собеська і сама була похована в храмі. З часом на місці старої каплички виріс величний бароковий комплекс - костел, корпус келій, мури з брамами і дзвінниця. В костелі зберігалась старовинна ікона Божої Матері.

  

 

За свою історію монастир кілька разів страждав від пожеж. У 1946 році монахи були вивезені до Польщі, встигши забрати з собою більшість цінностей, в тому числі кістки Теофілії Собеської та старовинну ікону. Радянські окупанти в храмі олаштували склад, а в келіях - військовий штаб. У 1994 колишній костел був переданий греко-католикам. В наші дні тут знаходиться церква св. Йосафата, а в келіях - управління Сокальсько-Жовківської єпархії. Стараннями священика і парафіян інтер’єр храму зазнав деяких змін, але оригінальний вівтар, надгробки Марка та Теофілії Собеської, амвон і, частково, стінопис було відреставровано. Копію ікони, забраної з монастиря, польські монахи подарували до костелу св. Лаврентія. У 2001 р. її коронував Папа Римський Іоанн Павло ІІ.