Будівництво Жовкви у 1594 р. почалось саме із замку. Це була фортеця ренесансного типу: прямокутна в плані, з наріжними баштами, пристосована до стрільби з гармат і мушкетів. Замок безпосередньо примикав до міста, прикриваючи дві міські брами. Додатковим захистом були рів і вал з земляними бастіонами на рогах. Вхід до замку з міста був додатково захище- ний равеліном і мостом. До однієї з стін був прибудований палацовий корпус, а у внутрішній частині замку знаходилось велике подвір’я. Палац поділявся на чоловічу і жіночу половини, до покоїв гетьмана була прибудована каплиця. За часів короля Іоанна Собеського (і не без впливу королеви) замок перетворився на палац з великими вікнами, новими корпусами дя прислуги і галереями для прогулянок. Тут король тримав трофеї з Віденського походу, приймав послів і гостей.

Після, того як у 1740 р. замком опановують Радзивілли, нові господарі вивозять з палацу більшість прикрас, картин і скульптур. Дещо потрапило до львівських музеїв. Замок віддають в оренду, використовують для різних потреб міста, а згодом продають на аукціоні. Наприкінці ХІХ ст. була розібрана каплиця та одна з башт. Під час Першої Світової війни замок згорів, а в міжвоєнний період був відбудований. Тут розташувалась школа, адміни- стративні установи, можливо, в’язниця. У 1939 р. тут був відділ НКВС, а у 1941 р. - Гестапо. Після війни тут знаходилась військова частина, школа та квартири. У 2003 р. почалась реставрація замку, яка з перервами триває і сьогодні. В ході цієї реставрації був зведений новий житловий будинок, куди відселили мешканців квартир, а школу переселили у належним чином пристосовані колишні військові казарми.

Крім замку, вся Жовква була обнесена муром з баштами і валом з бастіонами. Перед валом йшов рів який наповнювався водою з р. Свиня, на якій додатково були утворені стави. Головною лінією оборони був вал і бастіони на яких в разі облоги стояли гармати. Стрільці на мурах прикривали вогнем оборонців валу. В баштах могли знаходитись легкі гармати.

Міські мури примикали безпосередньо до замку, а вал оточував місто і замок суцільним кільцем. До міста провадили чотири брами (Львівська, Жидівська, Глинська і Звіринецька).

Жовківська фортифікація служила до XVIII ст., коли припинились постійні війни. Перед замком замість валу був облаштований парк. Оборонні мури, башти і брами були частково розібрані, а вали зриті за австрійського панування, коли про туризм ще ніхто не думав, а стіни і брами заважали розвитку міста. Тоді ж булии спущені ставки. Ще частину фортифікацій розібрала радянська влада. До наших днів збереглись міські мури і башта біля Домініканського монастиря, міські мури біля замку, дзвіниця костелу св. Лаврентія (яка входила в оборонну систему і мала кілька бойових ярусів) та Звіринецька брама. Фрагмент мурів між нею і замком, а також Глинська брама були відбудовані за часів Незалежності. Також одна з башт біля церкви Серця Христового була перероблена під житловий будинок зі збереденням цокольонго ярусу. Фрагменти ще однієї башти можна побачити в одному подвір’ї неподалік площі Вічевої. Частина мурів біля єврейського кварталу була відновлена (не в повну висоту) приватними особами.