Навколо Жовкви є село Крехів, відоме завдяки старовинному монастирю св. Миколая. Монастир був заснований наприкінці XVI ст. монахами Йоїлем та Сильвестром, які оселились у печерах в скелі неподалік села.

   

З часом до монахів почали приставати послідовники, обитель зростала, і у 1612 р. гетьман Жолкевський, власник Крехова, надає монахам землю під горами, ближче до села. Монастир був дерев’яний, через що неодноразово страждав від татарських набігів. Лише у 1660-х рр. за сприяння короля Михайла Вишневецького монахи зводять муровану фортецю. Піся цього монастир кілька разів вдало оборонявся від татарських набігів. Одного разу, у 1672 р., обороняти монастир допомагав молодий Іван Мазепа. У XVIII ст., коли стихли війни, дерев’яні церкви, які були в монастирі, продають до сусідних сел. Натомість в монастирі будують нову муровану церкву і келії.

  

З часом крехівська обитель приєднується до чину Святого Василія Великого. Крім численних іконостасів (в т.ч. роботи жовківських майстрів) монастир славився чотирма чудотворними іконами, дві з яких збереглись в обителі: образ Богородиці та св. Миколая. Бурхливе ХХ століття не оминуло і Крехів: під час війни проти поляків у 1918-1919 рр. монахи лікували українських вояків, через що поляки грабували монастир та відправляли монахів у концтабір. У 1946 р. монастир було ліквідовано радянською владою і перетворено на школу-інтернат. У 1990 р. обитель було повернено монахам, які поступово відновили і храм, і келії, і оборонні мури з баштами.

В наші дні в Крехівському монастирі відбувається новіціат, де кандидати у монаха, прохо- дять випробувальний термін. Головне свято в монастирі - перенесення мощей св. Миколая.